Читайте на Zefir.ua

Ірена Карпа читає еротичні вірші і пише дитячі книжки

Ірена Карпа приїхала з Парижу до Києва, прочитала під джаз нескромні вірші Артема Полежаки і уривки з нової власної дитячої книжки і відповіла на кілька питань Zefir.ua

Ірена Карпа прославилася ще зовсім юною, ставши солісткою групи «Фактично самі», відкритої її другом, Олегом Артимом. Ірена була настільки харизматичною фронтвумен, що у 2007 році групу було переіміновано на «Qarpa». Згуртована команда видавала яскраві альбоми і згодом отримала титул однієї з найспецифічніших і найексцентричніших українських музичних груп. А Ірена Карпа здобула славу однієї з найефектніших і помітних зірок українського шоу-бізнесу, яка завжди відчуває звідки дує вітер і які тренди зараз в моді. Ірена розігрівала Мереліна Менсона, носила плаття з сала, робила макіяж в індіанському стилі і жила цілий рік в Індонезію. Паралельно Карпа відкрила в собі талант письменника, почавши свою літературну кар’єру публікаціями оповідань в журналі Юрка Іздрика, а в 22 роки видала свою першу самостійну книжку «Знес Паленого». Потім були бестселери «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)», «Фройд би плакав» і багато іншого. І якщо 10 – 15 років тому романи Ірени здавались занадто епатажними, то зараз, крізь випробовування часом, стало ясно – це мейнстрім.

Кілька років тому ми почули новину, що Ірена Карпа, майстриня епатажу і весела хуліганка, отримала посаду першої секретарки з питань культури посольства України у Франції. За два роки секретарювання Ірени, у Франції сталося більше культурних подій, пов’язаних з Україною, ніж колись раніше.

Але те, що Ірена переїхала до Парижу і зайнялася просуванням української культури в Європі, не стало означати, що вона закинула творчість і стала дуже серйозною дипломатичною дамою. На днях Ірена завітала до Києва на запрошення Marcoconcert, що регулярно влаштовують вечори джазу і віршів на Даху. Карпа в елегантній сірій сукні вільного покрою читала свої улюблені вірші, а інструментальне тріо «Сон Сови» їй акомпанувало. Романтична лірика змішалася з ексцентрикою та сюрреалістичними французькими класиками. Полежака і Шиян зміняли Іздрика (який виявився улюбленцем Ірени і публіки, що завалила чтицю проханнями читати саме його), джазове тріо задавало ритми декламуванню. Гарно вписалися уривки з нової книжки Карпи «День Усіх Білок», що в травні вийшла у видавництві «Чорні Вівці». Також Ірена розповіла, що видавництво «Люта Справа» майже зараз випустило її нову книжку «Луї та його монстри». Книга оформлена відомою французькою ілюстраторкою Фіфі Брістош. Несподівано (чи навпаки закономірно: Ірена – мати двох дочок), що це дитячі книжки. Так що цікавої літератури для маленьких українців прибуло!

Після виступу, а потім роздачі автографів і фотографування з шанувальниками, Ірена відповіла на кілька питань Zefir.ua:

Ірена, як ви робили поетичну підбірку для цього вечора?
Дуже природньо – я живу в Парижі, тут живе поезія тих, хто це місце любив. Із загашника памяті дістала те, що було в ін-язівській програмі: Аполінер, Рембо, Верлен. Українських поетів, як Іздрик, Крук, Шиян, Полежака, у програмі не було, але жива дія живих віршів на публіку — це щось неймовірне. Проникає до серця ще краще за класику.

Розкажіть про ваші нові книги «День уciх білок» та «Луї та его монстри». Це книги тільки для дітей?
Книга про Білок – вона більш універсальна, там багато з чого можна пореготати людям будь-якого віку. Я її прицільно так і писала. Там про важливе – про свободу, дружбу, хоробрість – без жодного моралізаторства. Мета в тому, щоб діти не росли затурканими, а боролися за свою мрію. Дорослим теж таке корисно почитати. А друга історія написана, за задумом, маленьким хлопчиком. Тобто, вигадана. Його мама її намалювала, я записала, а сестра переклала  французькою. Такий сімейний підряд на тему того, як долати власні страхи, бо ж більшість наших страхів – вигадана, а значить, легко нами керується.

Чому ви вирішили написати другу книгу і французькою мовою теж? Чи читали ви її своїм дівчаткам? Їм сподобалось?
«Тато» хлопчика-автора (власне, Луї) – француз. Тому це було природньо. Моїм я читала, показувала страшні картинки. Вони, коли знайомилися з реальним Луї, вже були в курсі книжки. Такі: «О, це той хлопчик, що сам себе лякав?»

Як у вас взагалі виникла ідея писати дитячі книжки?
Я давно хотіла написати дитячу книжку. І написала чимало в дитинстві. Але видала – тільки тепер!

Розкажіть, над якими ще проектами ви зараз працюєте?
Над романом. І над альбомом QARPA. Нам виповнюється аж 20 років у 2018-му. Цілі люди вже могли вирости на нашій музиці – з пелюшок! Ви уявляєте?!

Що для вас Париж? Які асоціації у вас викликає це місто?
Париж для мене – це прекрасний світловолосий метросексуал. Деколи зверхній, деколи сильно молодий, деколи розслаблений бонвіван, деколи страждає і грозиться зістрибнути з моста. Париж або приймає, або відлякує тебе. Кожен сам вирішує, як йому жити з Парижем. Але це точно що він – окрема планета і культурне явище.

Париж і Київ — наскільки вони схожі і наскільки вони різні?
Київ не подібний на Париж. Київ має більше від Берліну за своїм новим духом, і це прекрасно. Київ молодий – це відчутно в енергії міста. А Париж – це квінтесенція Старого світу. Хоча так, заради сміху можна ходити й помічати майже ідентичні архітектурні деталі час від часу.

Ірена, який ваш улюблений вірш про кохання?
Абсолютно весь Іздрик – він мій улюблений вірш про кохання.

Інтерв’ю: Дар’я Літвінова
Фото: Юлія Вебер

Top

Присоединяйтесь к Zefir.ua
в социальных сетях