Читайте на Zefir.ua

Гарри Поттер уже в печати, а Ukraine. The Best – лучшая книга Форума издателей

dsc_2439
Иван Малкович и Юрий Комельков

На Форуме издателей во Львове назвали лучшие книги

Zefir.ua узнал, какие книги стали лучшими книгами 2016 года, поговорил с Иваном Малковичем  о Гарри Поттере, Александрой Коваль о «Подземельях Львова», Анатолием Криволапом о том, рисует ли он под музыку, а с Юрием Комельковым об арт-энциклопедии Ukraine. The Best.

В этом году жюри Форума издателей, видимо, изрядно намучившись с выбором – уж очень много по-настоящему классных книг представили в этом году издательства – не стали называть единственную, а назвали лучшими сразу 23 издания.

  1. «Франко від А до Я». «Видавництво Старого Лева»
  2. «Каналізація міста Львова від початку XV ст. до 1939 р.» та «Водогін міста Львова від початку XV ст. до 1939 р.». Составители: Павел Гранкин, Кристина Харчук. Издательство «Аверс»
  3. Арт-бук «Скриня. Речі сили» Ярына Винницкая. «Видавництво Старого Лева»
  4. «Забуті науки» Ренс Бод. «Видавництво Жупанського»
  5. «Діалоги» Луций Анней Сенека. Перевод Андрея Содоморы. Издательство «Априори»
  6. «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» Франсуаза Барб-Галль. «Видавництво Старого Лева»
  7. «Марія» Грыцько Чубай. Издательство «Коло»
  8. «Під землею. Під водою» Александра и Даниель Мизелински. «Видавництво Старого Лева»
  9. «Переслідувані за правду» Оксана Гудзяк. Издательство «УКУ».
  10. «Чому нації занепадають» Дарон Аджемоглу, Джеймс Робинсон. Издательство «Наш Формат»
  11. «Казимир Малевич. Київський період 1928–1930» Татьяна Филевская. Издательство «Родовід»
  12. «Антологія української поезії ХХ століття». Издательство «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
  13. «Ніцше. Самоперевершення» Тарас Лютый. Издательство «Темпора»
  14. «Флорентійський собор» Джозеф Гилл. Издательство «УКУ»
  15. «theUKRAINIANS II: історії успіху» Тарас Прокопишин, Владимир Беглов. «Видавництво Старого Лева»
  16. «Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту» Кен Робинсон. Издательство «Літопис»
  17. «Шалахмонеси. Вірші для дітей» Григорий Фалькович. Издательство «Дух і літера»
  18. «Політ золотої мушки» Богдан Волошин. «Видавництво Старого Лева»
  19. «Коли ще звірі говорили» Иван Франко. «Видавництво Старого Лева»
  20. «Алла Горська. Душа українського шістдесятництва». Составитель Людмила Огневая. Издательство «Смолоскип»
  21. «Нариси історії західної філософії ХІХ–ХХ ст.» Андрей Дахний. Издательский центр ЛНУ
  22. «Сидячи на санях…», «Патріярх Йосиф Сліпий і красне письменство» Ирина Иванкович. Издательство «Артос»
  23. Арт-энциклопедия «Ukraine. The best. Культурний простір від А до Я». Издательство «Атлант ЮЕмСI». Составитель Сultprostir.ua

Разговаривая с каждым из избранных героев нашего короткого опроса, zefir.ua не преминул поинтересоваться их впечатлением от одной из самых выдающихся, на наш взгляд, новинок Форума 600-страничной, 5-килограммовой арт-энциклопедии «Ukraine. The best. Культурний простір від А до Я».

ОЛЕКСАНДРА КОВАЛЬ, президент Форуму видавців:
Яка Ваша улюблена книжка цього Форуму?
Мені дуже сподобалася книжка «Водогінні і каналізаційні системи Львова» видавництва «Аверс». Такий історичний нарис про розвиток водопроводу і каналізації від початків – від  XV-XVI і до XIX століття.

Ви любите історичну літературу?
Не завжди. Але це дуже естетично і дуже цікаво зроблена книжка, надзвичайно вишукана.

На наш погляд (zefir.ua), одне із найцікавіших і найкорисніших видань Форуму – Арт-енциклопедія «Ukraine. The Best».
Мені теж здається, що це одне із найцікавіших видань цього Форуму. По-перше, книга дуже велика, по-друге, вона справді по-сучасному оформлена, і в ній надзвичайно цікавий підбір персоналій. І я шкодую, що мене там нема. На жаль, я досі ще мала нагоду її тільки перегорнути і оцінити дизайн і хороший задум.

dsc_2346
Юрий Комельков и Анатолий Криволап

АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП, художник:
Як Ви вважаєте, чи відбувається зараз сплеск в українській культурі, чи просто ми, нарешті, почали звертати на неї увагу?
Я думаю, що сплеск був завжди. Не вистачало лише якоїсь такої єдності. В усі часи були люди, які мали найбільші досягнення у своїй справі. Але про них знало тільки певне коло: коло музикантів, коло режисерів, коло акторів. В кожному із цих кіл завжди були лідери. І ось книга Ukraine. The Best поставила надзвичайну мету – об’єднати досягнення усіх цих кіл. Я не думаю, що до неї увійшли всі, хто має там бути. Сподіваюсь, що вийде ще один альбом, в якому напишуть про тих, хто в неї ще не потрапив. Цю книгу можна розглядати як спробу обробити перший шар культури. Гадаю, вона викличе велику дискусію у суспільстві, бо кожен напрямок може назвати нових лідерів. Вона створить прецедент, завдяки якому інформація про український культурний шар буде тільки збагачуватися.

Ви якісь відкриття зробили для себе завдяки цій книзі?
Вона для мене суцільне відкриття. Тому що я людина, занурена у свою справу, добре знаю свій напрямок – мистецтво. Проте поверхово обізнаний із іншими культурними напрямками. Я вважаю, що найбільша її цінність полягає в тому, що, нарешті, ми, культурні діячі, через неї хоча б заочно познайомимося один із одним. Українському мистецтву не вистачає зв’язку спілкування, стосунків між всіма видами мистецтва, щоб широкий культурний шар міг би генерувати і оцінювати, і реагувати на прояви в усіх його видах. Це надзвичайно важливо. Насправді, про існування 90% героїв цієї книги я досі не знав, і я із задоволенням, здивуванням і захопленням знайомлюсь із ними.

Ваш спільний перформанс із музикантом Дмитром Шуровим і хореографом Раду Поклітару «Танок пензлів», який львів’яни побачать на презентації книги 16 вересня, яскравий зразок співпраці різних напрямків мистецтва.
Це виявилася дуже цікава співпраця.  Я не такий спеціаліст в балеті, хоча 30 років прожив біля Оперного театру. (Сміється.) І я не такий спеціаліст в музиці. Але мені подобається сам прецедент, символ взаємодії і реакції одного мистецтва на інше.

Цікаво зазирнути до Вас у майстерню. Ви малюєте в тиші чи навпаки?
Коли малюєш щось, тоді, напевне, може звучати музика чи ще щось. А коли малюєш ніщо, і це ніщо ти дістаєш із якихось своїх найглибших глибин підсвідомості, то кожен звук вносить такий дисонанс, який мене кидає в скажену лють. Я занадто чуттєвий. Якщо я буду малювати під музику, я буду підсвідомо, хочу я того чи ні, ілюструвати її. Мені потрібна тиша.

ІВАН МАЛКОВИЧ, письменник, видавець «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:
За що Вас сьогодні нагородили?
Ми сьогодні отримали дві нагороди. Нагороду Малого журі за книжку «Антологія молодої поезії США», яку упорядковував і викладав мій син, а приз за найкращу книжку Форуму ми отримали за «Антологію української поезії ХХ століття», яку упорядковував я. І це мені так, знаєте, було дуже приємно – одну син упорядковував, одну – я. Я не можу до нього додзвонитися, бо він зараз із американськими поетами – він їх зустрів тут, і я хотів хоч би сфотографуватися із цими нагородами,  проте не можу, бо він десь, видно, сидить у якомусь барі, відзначає.

Ви вже встигли походити по виставці і ознайомитися із книгами?
Я це роблю в останні години – в неділю похожу. А цього разу, мабуть, і в неділю важко буде, бо кілька презентацій, і ми з Мар’яною Савкою маємо спільний поетичний вечір у «Копальні кави». В п’ятницю шість презентацій власних, і так кожен день.

Як поживає свіженький Гарі Потер, який ви зараз готуєте до друку?
Я Вам першій скажу – ми здали «Гаррі Потер і прокляте дитя» вчора до друку. Його можна очікувати вже зовсім незабаром. На наступному тижні ми оголосимо дату продажу. Цього року ми взяли загальну обкладинку, бо ця книга трошечки вибивається із всієї серії. Гарі Потеру в ній вже 40 років, в нього троє дітей, і головні події відбуваються за участі його середнього сина, але Гарі Потер так само в усій цій історії задіяний. Сюжет дуже вибагливий, такий тримає в напрузі. Ті, кому пощастило бути в Лондоні на виставі (до речі, до кінця 2017 року продано вже всі квитки). Кажуть, це вистава третього тисячоліття, вона йде два дні. Я гадаю, що це цікава книжка для тих, хто любить цікаві історії.

У Вас уже була можливість познайомитися із книгою Ukraine. The Best?
Я дуже чекаю, коли я її нарешті матиму. Я її вже гортав, але не було змоги почитати. Мені Юрій Комельков  приніс сигнальний варіант, бо я був причетний до друку цієї книжки. Вона чудова. Вона справляє велике враження великої книжки.

Ми, митці, кожен робимо щось своє, ніби будуємо свою вежу, і ясно, що ми не бачимо грандіозність цієї споруди збоку. А Ukraine. The Best показує всю цю споруду. І Юрій Комельков, задумавши це видання, зробив особливу річ – зібрав саме тих митців, які творять сьогоднішній день українського культурного простору. Не думаю, що таку книжку можна повторити. А продовження? Так, у неї може бути продовження.

ЮРИЙ КОМЕЛЬКОВ, автор проекта Ukraine. The Best:
Вы тоже получили сегодня награду «Найкраща книга Львівського Форуму».
Мне рассказывали, что у Львовского Форума в плане наград очень странная политика. Якобы его жюри никогда не дает Гран-при не львовским издательствам. А в этом году, видимо, конкуренция из Киева и других городов была большая, поэтому решили не выделять какую-то одну и назвали лучшими сразу 23 книги. Рад, что Иван Малкович вместе с нами также получил награду. Он заслуживает ее.

123 героя – расскажите о критериях отбора, пожалуйста. Мне кажется, что я открою книгу, и тут же возникнет желание поспорить.
Мы ушли от понятия рейтинга, иерархии, а предложили идею азбуки. Критерий был очень простым – показать самых мощных представителей современной украинской культуры. И это не я принимал решение, а целая команда: мой партнер Олег Васильев – об искусстве; главный редактор cultprostir.ua Игорь Панасов – о музыке; редактор и кинокритик Надежда Заварова – о кино; Анастасия Герасимова – о литературе. А я прислушивался к их мнению. Изначально в список вошли 240 героев. Но учитывая мою идею порвать шаблоны, создать книгу в плакатном стиле, придумать азбуку, оказалась, что изначальную идею реализовать невозможно – ни одна из типографий ее не потянет. Так что мы были ограничены возможностями украинских типографий. Конечно, мне очень жаль, что некоторые герои из-за технических сложностей не попали в книгу, а, может быть, и хорошо. Бывает, что лучше меньше да лучше.

Насколько жаркими были споры в редакции?

Поначалу действительно жаркими. Потом все немного остыли, разошлись подумать, а через какое-то время снова собрались и составили список. Конечно, мы спорили. Список ведь создавался больше двух лет назад. Взять, например, Джамалу. На тот момент она не была в Украине суперзвездой. Но, опираясь на мнение музыкального редактора, послушав ее музыку, мы приняли решение включить ее в книгу, и не ошиблись: на сегодняшний день Джамала – мегазвезда. Такая же история была с некоторыми молодыми украинскими художниками. Ведь мы выбирали не по рейтингу и не по иерархии, а по молодому направлению в арте. Как оказалось, были правы. В этом году журнал Forbes опубликовал свой рейтинг, и все трое художников, которые вошли в нашу книгу, возглавили рейтинг Forbes.

Некоторых героев мы включали по совокупности достижений, как в профессии, так и общественной деятельности. Да, нельзя сравнивать Катерину Бабкину и Лину Костенко, но по влиянию на процессы в культуре, мне кажется, они равнозначны. Потому что Катя занимается музыкой, читает лекции, выступает продюсером, снимает кино, является послом на многих фестивалях. А есть люди, как Лина Костенко, которые работают в своей скорлупе. Она ни с кем не общается и не хочет никого видеть. Ее поведение можно понять: существует такое понятие, как высасывание энергии. Анатолий Криволап говорит: если я буду со всеми общаться, мне не хватит времени на творчество.

Есть и другой подход – многовекторный:  быть и писателем, и поэтом, и музыкантом, и кинорежиссером, и продюсером. Особенно это важно в литературе. В наше время границы литературы размываются, сейчас ей необходимы другие направления. Поэтому Жадан делает музыкальные проекты, и Катя Бабкина делает их. Будущее литературы в мультимедийности. И вообще будущее искусства – в мультимедийности. В пятницу, 16 сентября, на презентации Арт-энциклопедии мы покажем наш мультимедийный проект – видеоперформанс. Львов его еще не видел.

Кто из героев стал личным открытием для вас?
Мне стыдно, но я никогда не слышал имя Владислава Ерко. Наверное, потому что мои дети успели вырасти на тот момент, когда Иван Малкович и Ерко стали звездами, а мой внук еще не дорос до таких книг. А ведь Ерко считается одним из лучших иллюстраторов в мире, а я занимался артом и этого не знал. Я понял, что такая азбука нужна мне, моим друзьям, любому украинцу.

Как Вы распорядитесь шрифтом, который придумали специально для книги? Он очень красивый.
Я не знаю. В Украину по приглашению British Council приехала ведущий эксперт по дизайну и искусству в Европе, к сожалению, я забыл ее имя. Я показал ей наш шрифт. И она сказала, что только одними буквами из нашего проекта мы порвем всю Европы и весь мир. Поэтому хочется реализовать проект нашей новой азбуки отдельно. Она очень крутая, создана на основе работ украинских художников-авангардистов прошлого века: Малевича, Богомазова, Экстер, Ермилова, Нарбута. Кстати, Нарбут создал свой вариант украинского шрифта. А мы создали свой шрифт нового поколения.  Он очень современный, выполнен в 3D формате. И да! Согласен. Очень красивый! (Смеется.)

Насколько важно было представить книгу именно во Львове?
Я на Форуме во Львове впервые. И очень рад, что вместе с первым участием пришла первая победа. Меня убеждали, что Форум – самая главная книжная ярмарка Украины. Но я еще этого не понял, потому что первый день оказался очень напряженным. Я весь день провел в интервью. Мы еле успели на церемонию. Завтра надеюсь напитаться атмосферой Форума.

Будет ли большая презентация в Киеве? Ведь был пока только анонс.
Я надеюсь сделать большую презентацию на «Книжном Арсенале». И показать там все возможности наших героев: провести выставку, концерт, литературные чтения, театральную сцену.

Интервью: Юлия Найденко
Фото: пресс-служба Форума издателей

Top

Присоединяйтесь к Zefir.ua
в социальных сетях